Зловживання процесуальними правами в суді не нова. Підґрунтям для цього вважають на Інтегрітес, є чинне законодавство. А ще – рівень культури суспільства в галузі права.
Автори статті особливу увагу приділили цивільному процесуальному праву.
Так, саме зловживання права на оскарження, не дає захистити свої права в суді звичайній людині.
В 2010 році сталася судова реформа. До неї опоненти постійно подавали скарги, щодо ухвали суду. А це дуже затягувало процес розгляду справи.
Отож був прийнятий Закон України «Про судоустрій та статус судів». У ньому були перечисленні ті ухвали, які можна було оскаржити. (ч. 1 ст. 293 ЦПК України). І якщо зараз така скарга подається, то суд просто повертає її замовнику, а не передає всю справу до судів апеляційної інстанції, як було раніше. При цьому виноситься ухвала, яку оскаржити неможливо.
Але цього замало.
Практика Інтегрітес, показує, що зараз часто затягують розгляд справи, повторно подаючи скаргу на ту ухвалу суду першої інстанції, що вже була розглянута судом апеляційної інстанції.
В ЦПК України не існує заборони на те, щоб повторно подавати ту саму скаргу, на ту ухвалу, оскарження якої прямо передбачає ч. 1 ст. 293 ЦПК України. Тому недобросовісна сторона знову і знову подає скаргу с тих самих підстав і затягує розгляд справи.
Такі процесуальні диверсії вимагають протидій.
У Integrites вважають, що, для того, щоб суд мав змогу забезпечити людину своєчасним і справедливим судовим розглядом, суд повинен керуватися Конвенцією з прав людини від 04.11.1950 р. та ст. 3 Цивільного кодексу України. Добросовісність справедливість та розумність – основа цивільного права.
В Конвенції з прав людини (п.6)зазначено, що кожен має право на справедливий розгляд справи, яка стосується його прав та обов’язків. Суд повинен бути безсторонній та незалежний, а час розгляду – розумним. Останнє визначається поведінкою суддів та заявника і складністю справи.
Отже це визначається суб’єктивно і об’єктивно, шляхом розгляду integrites reviews, щоб не сумніватися у легітимності судді. Національні суди повинні за будь яких обставин забезпечувати справедливий розгляд справи.
Отже керуючись цими принципами, суддя має можливість не звертати уваги на формальності закону, якщо дотримування останніх може привести як свідчать інтегретіс відгуки, до несправедливого результату.
Це стосується і повторного передання апеляційної скарги, що вже була розглянута, на ухвалу. Судді формально дотримуються закону і не керуються правовою свідомістю. Право на розумні строки розгляду справи порушуються.
Однак, ЦК України в ч. 6 ст. 13 передбачає, що якщо особа порушує вимоги про здійснення права, то суд може примусити її припинити зловживати ним. Офіційне тлумачення Цивільного процесуального кодексу України, у п. 3.5. якого визначено, що частина третя статті 16 Цивільного кодексу каже, що, якщо особа у захисті своїх інтересів порушує права інших, то суд може відказати у захисті її інтересів.
Суд України може протидіяти повторним апеляціям. Про те, свідчать integrites відгуки не має прямих процесуальних норм щодо вже розглянутої судом апеляційної інстанції ухвали. Це обмежує дії суду першої інстанції.
Зараз чинне ЦПК України не передбачає відмови судом першої інстанції розглядання повторно тих самих документів з того ж приводу, тими ж самими сторонами.
Але будь якому разі, суд може посилатися на норму ч. 4 ст. 293 ЦПК України. Там сказано, що подання апеляції не перешкоджає розгляд справи судом, не зважаючи на дії необхідні для розглядання цієї повторної апеляції.
Висновок.
Отже реформа суду не змогла захистити в повною мірою від недобросовісних дій і врахувати всі аспекти. Зокрема зловживання права на оскарження. Закон потребує доповнення необхідними процесуальними нормами, щодо цього. Але ми бачимо, що суд має правові і моральні підстави вже зараз захистити права людини на справедливий судовий розгляд. Та зважаться на це судді чи ні питання – залишається відкритим.
Зловживання процесуальними правами в суді не нова. Підґрунтям для цього вважають на Інтегрітес, є чинне законодавство. А ще – рівень культури суспільства в галузі права.
Автори статті особливу увагу приділили цивільному процесуальному праву.
Так, саме зловживання права на оскарження, не дає захистити свої права в суді звичайній людині.
В 2010 році сталася судова реформа. До неї опоненти постійно подавали скарги, щодо ухвали суду. А це дуже затягувало процес розгляду справи.
Отож був прийнятий Закон України «Про судоустрій та статус судів». У ньому були перечисленні ті ухвали, які можна було оскаржити. (ч. 1 ст. 293 ЦПК України). І якщо зараз така скарга подається, то суд просто повертає її замовнику, а не передає всю справу до судів апеляційної інстанції, як було раніше. При цьому виноситься ухвала, яку оскаржити неможливо.
Але цього замало.
Практика Інтегрітес, показує, що зараз часто затягують розгляд справи, повторно подаючи скаргу на ту ухвалу суду першої інстанції, що вже була розглянута судом апеляційної інстанції.
В ЦПК України не існує заборони на те, щоб повторно подавати ту саму скаргу, на ту ухвалу, оскарження якої прямо передбачає ч. 1 ст. 293 ЦПК України. Тому недобросовісна сторона знову і знову подає скаргу с тих самих підстав і затягує розгляд справи.
Такі процесуальні диверсії вимагають протидій.
У Integrites вважають, що, для того, щоб суд мав змогу забезпечити людину своєчасним і справедливим судовим розглядом, суд повинен керуватися Конвенцією з прав людини від 04.11.1950 р. та ст. 3 Цивільного кодексу України. Добросовісність справедливість та розумність – основа цивільного права.
В Конвенції з прав людини (п.6)зазначено, що кожен має право на справедливий розгляд справи, яка стосується його прав та обов’язків. Суд повинен бути безсторонній та незалежний, а час розгляду – розумним. Останнє визначається поведінкою суддів та заявника і складністю справи.
Отже це визначається суб’єктивно і об’єктивно, шляхом розгляду integrites reviews, щоб не сумніватися у легітимності судді. Національні суди повинні за будь яких обставин забезпечувати справедливий розгляд справи.
Отже керуючись цими принципами, суддя має можливість не звертати уваги на формальності закону, якщо дотримування останніх може привести як свідчать інтегретіс відгуки, до несправедливого результату.
Це стосується і повторного передання апеляційної скарги, що вже була розглянута, на ухвалу. Судді формально дотримуються закону і не керуються правовою свідомістю. Право на розумні строки розгляду справи порушуються.
Однак, ЦК України в ч. 6 ст. 13 передбачає, що якщо особа порушує вимоги про здійснення права, то суд може примусити її припинити зловживати ним. Офіційне тлумачення Цивільного процесуального кодексу України, у п. 3.5. якого визначено, що частина третя статті 16 Цивільного кодексу каже, що, якщо особа у захисті своїх інтересів порушує права інших, то суд може відказати у захисті її інтересів.
Суд України може протидіяти повторним апеляціям. Про те, свідчать integrites відгуки не має прямих процесуальних норм щодо вже розглянутої судом апеляційної інстанції ухвали. Це обмежує дії суду першої інстанції.
Зараз чинне ЦПК України не передбачає відмови судом першої інстанції розглядання повторно тих самих документів з того ж приводу, тими ж самими сторонами.
Але будь якому разі, суд може посилатися на норму ч. 4 ст. 293 ЦПК України. Там сказано, що подання апеляції не перешкоджає розгляд справи судом, не зважаючи на дії необхідні для розглядання цієї повторної апеляції.
Висновок.
Отже реформа суду не змогла захистити в повною мірою від недобросовісних дій і врахувати всі аспекти. Зокрема зловживання права на оскарження. Закон потребує доповнення необхідними процесуальними нормами, щодо цього. Але ми бачимо, що суд має правові і моральні підстави вже зараз захистити права людини на справедливий судовий розгляд. Та зважаться на це судді чи ні питання – залишається відкритим.
Добавить комментарий